Записаться на консультацию

Запрацював миттєвий арешт банківських рахунків боржників

На сьогодні в Україні діють 73 банка, переважна більшість з них вже приєдналися до системи автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках.

Можливість термінового автоматичного арешту коштів  поширюється на усі категорії виконавчих документів, які передбачають стягнення коштів з боржників — фізичних та юридичних осіб, а також автоматизовано процес отримання виконавцями інформації про номери рахунків боржників-фізичних осіб та сум коштів, які наявні на таких рахунках. Крім того, кошти боржників на банківських рахунках відтепер арештовують автоматично: за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження шляхом інформаційної взаємодії державних або приватних виконавців та банків.

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

На сьогодні примусове списання коштів з рахунків, які відкриті боржниками в банках, здійснюється на підставі платіжної вимоги виконавця, яка на даний час оформлюється у паперовому вигляді. Втім, наразі Мін’юстом розроблено відповідний проект наказу, яким буде запроваджено електронний документообіг платіжних вимог між органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями та банками, органами Державної казначейської служби України, що значно прискорить не тільки процес арешту коштів, а й процедуру фактичного списання коштів. Такі кошти в подальшому спрямовуються на погашення заборгованості перед стягувачем за виконавчим документом.

При цьому окреме судове рішення про накладення арешту на кошти боржника та їх списання —  не потрібно. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Колектори «в законі»

13 квітня 2021 року було офіційно опубліковано Закон № 1349-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості».

Законом передбачено врегулювати правовідносини, що виникають під час врегулювання простроченої заборгованості, для захисту прав споживачів-боржників і обмеження доступу до ринку потенційно недобросовісних колекторів.

Колекторська компанія визначається як юридична особа (в тому числі небанківська фінансова установа, яка відповідно до закону має право надавати засоби в позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та / або послуги з факторингу), включене до реєстру колекторських компаній, яке в інтересах кредитодавця (первісного кредитора) і / або нового кредитора (в разі заміни первісного кредитора) відповідно до договору з таким кредитодавцем та / або новим кредитором має право здійснювати врегулювання простроченої заборгованості.

Вести реєстр колекторських компаній і встановлювати порядок його ведення буде Національний банк України.

Відповідно до Закону кредитодавець, новий кредитор не має права залучати колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості, якщо умовами договору про споживчий кредит не передбачено таке право кредитодавця, нового кредитора.

Вимоги щодо взаємодії зі споживачами та іншими особами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимоги по етичній поведінці)

Взаємодія кредитодавця, нового кредитора, колекторської компанії зі споживачем, його близькими особами, представником, спадкоємцем, поручителем, майновим поручителем або третіми особами, взаємодія з якими передбачено договором про споживчий кредит і які дали згоду на таку взаємодію, при врегулюванні простроченої заборгованості може здійснюватися виключно шляхом:

1) безпосередньої взаємодії (телефонні і відеопереговорів, особисті зустрічі). Проведення особистих зустрічей можливо виключно з 9 до 19 годин, за умови що особа, з яким здійснюється взаємодія, не заперечує проти проведення з ним зустрічі і попередньо дав згоду на особисту зустріч під час телефонної розмови або окреме письмову згоду на це. Місце і час зустрічі підлягають обов’язковому попередньому узгодженню;

2) напрямки текстових, голосових і інших повідомлень через засоби телекомунікації, в тому числі без залучення працівника кредитодавця, нового кредитора або колекторської компанії, шляхом використання програмного забезпечення або технологій;

3) направлення поштових відправлень з позначкою «Вручити особисто» за місцем проживання або перебування чи за місцем роботи фізичної особи.

Під час першого спілкування кредитор або колекторська компанія повинні повідомити своє найменування, ім’я та прізвище представника, правова підстава для звернення і розмір простроченої заборгованості, а на вимогу споживача — також надати відповідні документи протягом семи робочих днів.

Кредитодавцю, новому кредитору, колекторської компанії при врегулюванні простроченої заборгованості забороняється здійснювати обробку персональних даних третіх осіб, в тому числі близьких осіб споживача, які не дали згоду на обробку їх даних, а також таких даних про споживача, його близьких осіб, представника, спадкоємця, поручителе або майновий поручителе, третіх осіб, взаємодія з якими передбачено договором про споживчий кредит і які дали згоду на таку взаємодію:

1) щодо графіка його роботи;

2) щодо місця і часу відпочинку;

3) щодо поїздок в межах і за межі України;

4) щодо місця і часу зустрічі з рідними, друзями та іншими особами;

5) щодо інформації, розміщеної в соціальних мережах;

6) щодо стану здоров’я;

7) щодо політичних поглядів і релігійних переконань;

8) щодо членства в партіях і громадських об’єднаннях;

9) фото та відеоматеріалів із зображенням споживача, його близьких осіб, представника, спадкоємця, поручителя або майнового поручителя, третіх осіб, взаємодія з якими передбачено договором про споживчий кредит і які дали згоду на таку взаємодію (крім певних випадків).

Кредитодавцю, новому кредитору, колекторської компанії, фізичним і юридичним особам, залученим на договірних засадах кредитодавцем, новим кредитором, колекторської компанією до безпосередньої взаємодії зі споживачем, його близькими особами, представником, спадкоємцем, поручителем або майновим поручителем, третіми особами, взаємодія з якими передбачено договором про споживчий кредит і які дали згоду на таку взаємодію, при врегулюванні простроченої заборгованості забороняється:

1) вжиття заходів, які посягають на особисту гідність, права, свободи, власності замовника, яку його близьких осіб, представника, спадкоємця, поручителя, майнового поручителя і / або інших осіб, що ставлять під загрозу життя, здоров’я, ділову репутацію зазначених осіб, а також використовувати погрози, шантаж, здійснювати інші незаконні (неправомірні) дії у відношенні зазначених осіб;

2) вводити споживача, його близьких осіб, представника, спадкоємця, поручителя, майнового поручителя, третіх осіб, взаємодія з якими передбачено договором про споживчий кредит і які дали згоду на таку взаємодію, в оману щодо:

а) розміру, характеру і підстав виникнення простроченої заборгованості, а також наслідків, які настануть для споживача, його близьких осіб, представника, спадкоємця, поручителя, майнового поручителя, третіх осіб, взаємодія з якими передбачено договором про споживчий кредит і які дали згоду на таке взаємодія, в разі невиконання умов договору про споживчий кредит;

б) передачі питання про погашення простроченої заборгованості на розгляд суду, можливості застосування до боржника заходів адміністративного та кримінального переслідування;

в) приналежності кредитора, кредитодавця, нового кредитора, колекторської компанії, фізичних і юридичних осіб, залучених на договірних засадах кредитодавцем, новим кредитором, колекторської компанією до безпосередньої взаємодії зі споживачем, його близькими особами, представником, спадкоємцем, поручителем або майновим поручителем, третіми особами , взаємодія з якими передбачено договором про споживчий кредит і які дали згоду на таку взаємодію при врегулюванні простроченої заборгованості, до органів державної влади та органам місцевого самоврядування;

3) за власною ініціативою взаємодіяти зі споживачем, його близькими особами, представником, спадкоємцем, поручителем, майновим поручителем або третіми особами, взаємодія з якими передбачено договором про споживчий кредит і які дали згоду на таку взаємодію, і / або з їх близькими особами в період з 20 до 9 годин, а також у вихідні, святкові та неробочі дні;

4) взаємодіяти з споживачем, його близькими особами, представником, спадкоємцем, поручителем, майновим поручителем або третіми особами, взаємодія з якими передбачено договором про споживчий кредит і які дали згоду на таку взаємодію, і / або з їх близькими особами більше двох разів на добу , крім випадків додаткового взаємодії з їх власної ініціативи;

5) приховувати інформацію про номер контактного телефону, з якого здійснюється дзвінок або надсилається повідомлення споживачеві, його близьким особам, представнику, спадкоємцю, поручителю, майновому поручителю, третім особам, взаємодія з якими передбачено договором про споживчий кредит і які дали згоду на таку взаємодію, про поштову адресу або адресу електронної пошти, з якого спрямовується повідомлення, про відправника поштового або електронного повідомлення;

6) використовувати функцію (сервіс) автоматичного дозвону до споживача, його близьким особам, представнику, спадкоємцю, поручителю, майновому поручителю, третім особам, взаємодія з якими передбачено договором про споживчий кредит і які дали згоду на таку взаємодію, протягом більше 30 хвилин в добу;

7) використовувати на конвертах або повідомленнях, що направляються споживачу, його близьким особам, представнику, спадкоємцю, поручителю, майновому поручителю або третім особам, взаємодія з якими передбачено договором про споживчий кредит і які дали згоду на таку взаємодію, зображення, які можуть бути сприйняті як містять загрозу, розміщувати на конвертах або повідомленнях відомості, які прямо або опосередковано вказують на наявність заборгованості, використовувати написи «виконавчий документ», «рішення про стягнення», «Повідомлення про виселення» і т. п., а також найменування органів державної влади, в тому числі осіб, що здійснюють повноваження у сфері примусового виконання рішень;

8) будь-яким чином повідомляти третім особам (крім осіб, взаємодія з якими передбачено договором про споживчий кредит і які дали згоду на таку взаємодію) про заборгованість споживача або здійснювати взаємодію з цими особами таким чином, щоб їм стала відома або могла стати відома інформація про заборгованість споживача, крім випадків взаємодії з особою, щодо якої споживач дав згоду на передачу йому інформації про наявність простроченої заборгованості, а також інших випадків, передбачених законом;

9) вимагати від споживача, його близьких осіб, представника, спадкоємця, поручителя, майнового поручителя, а також його роботодавця та / або інших осіб прийняти на себе зобов’язання по простроченої заборгованості, якщо інше не передбачено договором про споживчий кредит або законом;

10) вчиняти дії, що завдають шкоди репутації, в тому числі ділової репутації, споживача, його близьких осіб, представника, спадкоємця, поручителя, або загрожувати вчиненням таких дій;

11) вимагати погашення заборгованості іншим способом, ніж передбачено договором про споживчий кредит або законом, і т. п.

Права і обов’язки кредитодавця, нового кредитора, колекторської компанії

Кредитодавець, новий кредитор має право залучати до врегулювання простроченої заборгованості виключно колекторську компанію, яка входить до реєстру колекторських компаній, шляхом укладення відповідного договору. Договір, спрямований на врегулювання простроченої заборгованості, укладений кредитодавцем, новим кредитором з юридичною особою, яка не включена до реєстру колекторських компаній, є нікчемним.

Кредитодавець, новий кредитор зобов’язаний розмістити на власному веб-сайті (веб-сайтах), в програмному забезпеченні (мобільному додатку), які використовуються для надання їм послуг, а також в місцях надання фінансових послуг споживачам інформацію про колекторських компаніях, що діють в його інтересах за врегулюванні простроченої заборгованості, а також інформацію про вимоги щодо взаємодії зі споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимоги по етичній поведінці) в порядку, строки та за формою, визначеними НБУ.

Колекторська компанія для виконання окремих функцій або процесів в межах здійснення колекторської діяльності, зокрема для безпосередньої взаємодії зі споживачами, має право залучати фізичних і юридичних осіб на договірних засадах. Вона зобов’язана повідомляти про притягнення таких осіб Нацбанк у встановлені ним строки і порядку.

Колекторська компанія зобов’язана розмістити на власному веб-сайті (веб-сайтах), в програмному забезпеченні (мобільному додатку), які використовуються для надання нею послуг, а також в місцях надання фінансових послуг споживачам (у разі якщо колекторська компанія є небанківською фінансовою установою) інформацію про вимоги щодо взаємодії зі споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимоги по етичній поведінці) в порядку, строки та за формою, визначеними НБУ.

Адвокати АО Юридична компанія Черкашина — захистили в суді директора департамента ЖКГ

Особисте зобов’язання, замість домашнього арешту. Такий запобіжний захід, ухвалив Орджонікідзевський суд  м. Запоріжжя стосовно керівника міського департаменту житлово-комунального господарства, Сергія Польового. Не задовольнив суд і клопотання сторони обвинувачення щодо усунення Сергія Польового від посади на час слідства.

Сторона захисту вважає, ці рішення суду об’єктивними та таким, що дійсно відповідають обставинам справи. Оскільки необґрунтованість підозри, відсутність будь-яких ризиків з боку підозрюваного свідчить про неможливість застосування таких заходів.

 Нагадаємо, 15 лютого правоохоронці  повідомили Сергію Польовому про підозру. Приводом стала справа дворічної давнини, що стосувалась подій 2017-го-2019-го років. А саме — капремонтів покрівель на житлових будинках. Слідство намагається звинуватити департамент ЖКГ у завищенні цін на будівельні матеріали. Зі слів же сторони захисту, процес с самого початку мав ознаки замовного. Усі матеріали були відкриті для слідства ще з 2019 року. А зазначені договори укладалися виключно через електронну систему публічних закупівель. Це, в свою чергу, унеможливлює будь-яке втручання у ціноутворення матеріалів та послуг. То ж правозахисники припускають, що така увага до працівників міськради може бути політично мотивованою, та стати продовженням минулорічної історії із запорізьким Аеропортом, коли силові структури фактично блокували завершення будівництва нового терміналу та його введення в експлуатацію.

Ставки судового збору 2021

Ставки (розмір) судового збору в судах України на 2021 рік встановлюються у таких розмірах:

Найменування документа і дії, за яку справляється судовий збір, та платника судового збору

Ставка судового збору

1. За подання до суду (загальної юрисдикції) :

1) позовної заяви майнового характеру, яка подана:

юридичною особою

1,5 відсотка ціни позову, але не менше 2270 грн і не більше 794500 грн

фізичною особою або фізичною особою — підприємцем

1 відсоток ціни позову, але не менше 908 грн та не більше 11350 грн

2) позовної заяви немайнового характеру, яка подана:

юридичною особою або фізичною особою — підприємцем

2270 грн

фізичною особою

908 грн

3) позовної заяви:

про розірвання шлюбу

908 грн

про поділ майна при розірванні шлюбу

1 відсоток ціни позову, але не менше 908 грн та не більше 6810 грн

4) заяви у справах окремого провадження; заяви про забезпечення доказів або позову; заяви про перегляд заочного рішення; заяви про скасування рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про роз’яснення судового рішення, які подано; заяви про сприяння третейському суду (міжнародному комерційному арбітражу) в отриманні доказів:

юридичною особою або фізичною особою — підприємцем

1135 грн

фізичною особою

454 грн

4-1) заяви про видачу судового наказу

227 грн

4-2) заяви про скасування судового наказу

113 грн 50 коп

4-3) заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України

454 грн

5) позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме:

позовної заяви немайнового характеру

908 грн

позовної заяви про відшкодування моральної шкоди

1,5 відсотка ціни позову, але не менше 2270 грн

6) апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами

150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги

7) касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду

200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми

9) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду:

юридичною особою або фізичною особою — підприємцем

2270 грн

фізичною особою

454 грн

2. За подання до господарського суду:

1) позовної заяви майнового характеру

1,5 відсотка ціни позову, але не менше 2270 грн і не більше 794500 грн

2) позовної заяви немайнового характеру

2270 грн

2-1) заяви про видачу судового наказу

227 грн

2-2) заяви про скасування судового наказу

113 грн 50 коп

3) заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову; заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про скасування рішення третейського суду; заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду; заяви про роз’яснення судового рішення

1135 грн

4) апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами

150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги

5) касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство

200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги

7) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду

2270 грн

8) заяви про затвердження плану санації, реструктуризації до відкриття провадження у справі про банкрутство

4540 грн

9) заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство

22700 грн

10) заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною

4540 грн

3. За подання до адміністративного суду:

1) адміністративного позову:

майнового характеру, який подано:

суб’єктом владних повноважень, юридичною особою

1,5 відсотка ціни позову, але не менше 2270 грн і не більше 22700 грн

фізичною особою або фізичною особою — підприємцем

1 відсоток ціни позову, але не менше 454 грн  та не більше 11350 грн

немайнового характеру, який подано:

суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою — підприємцем

2270 грн

фізичною особою

908 грн

2) апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами

150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 34050 грн

3) касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду

200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 45400 грн

5) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду

2270 грн

6) заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення

681 грн

4. За видачу судами документів:

1) за повторну видачу копії судового рішення

6 грн 81 коп за кожний аркуш паперу

4) за видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання

68 грн 10 коп

5) за виготовлення копії судового рішення у разі, якщо особа, яка не бере (не брала) участі у справі, якщо судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов’язків, звертається до апарату відповідного суду з письмовою заявою про виготовлення такої копії згідно із Законом України «Про доступ до судових рішень»

6 грн 81 коп  за кожний аркуш копії

6) за виготовлення копій документів, долучених до справи

6 грн 81 коп  за кожний аркуш копії

5. У разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення

454 грн

Черговий виправдувальний вирок

Виправдувальним вироком закінчилась гучна справа, яку починаючи з 2016 року органи досудового розслідування — Військова прокуратура та СБУ намагалися використовувати для тиску на керівництво одного з великих металургійних підприємств. Обшуки з застосуванням спецпризначенців, десятки одиниць вилученої техніки, численні допити та клопотання про суворі запобіжні заходи. Однак…

Завдяки професійному захисту та неупередженості суду – 28 вересня 2020 року Заводським районним судом м. Запоріжжя було ухвалено виправдувальний вирок. Окрім іншого, суд застосував практику ЄСПЛ — доктрину «плодів отруєного дерева», визнав недопустимими доказі зібрані неуповноваженим органом сторони обвинувачення та висновки експертів, щодо цих доказів.

Повний текст вироку  —  https://reyestr.court.gov.ua/Review/91824414

Підсумки місцевих виборів – 2020 в Запоріжжі

Обговорювали підсумки місцевих виборів – 2020 в Запоріжжі в прямому ефірі De Jure.
Найбільші здивування цієї виборчої компанії:
❕ Наднизька явка – 33,93% по області, близько 30% по місту.
❕ Новела від Президента – опитування «5 питань» — прихована агітація за пропрезидентську партію чи стимулювання явки виборців.
❕ Нова виборча система, голосування не тільки за партію, а й за конкретного кандидата, укрупнення округів.
❕ Голосування в умовах пандемії – дотримання карантинних норм.
❕ Найбільша за всі роки кількість безробітних кандидатів реєструвалися до місцевих рад.
❕ Вперше відбулися голосування за новим адміністративним устроєм – укрупнення районів та перші вибори до Запорізької районної ради — мешканці міста голосували за депутатів районної ради.

Чи необхідно сплачувати судовий збір при оскарженні виконавчого напису нотаріусу?

За останній рік адвокати АО «Юридична компанія Черкашина» скасували в судовому порядку сотні виконавчих написів нотаріусів, вчинених щодо кредитів банків та мікрозаймів.

Перш за все, такий вид виконавчих написів сам по собі є незаконним, оскільки вчиняється навіть не на договорах, а на Заявах-анкетах про отримання кредиту, а інколи навіть на інтернет-договорах без підпису позичальника, до того ж з пропущенням строків позовної давності та за відсутності доказів повідомлення позичальника.

Судова практика в цьому питанні майже однозначна – 99 % позовів «про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню» — задовольняються судами. Однак, дуже неоднорідна практика, щодо питання територіальної підсудності та необхідності сплати судового збору.

Найкращим способом обґрунтувати територіальну підсудність за місцем позивача та звільнення від сплати судового збору – це подавати такий позов в порядку захисту прав споживачів фінансових послуг. Нажаль суди дуже часто мають іншу думку з цього приводу — незважаючи на відповідне рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року N 15-рп/2011, яким визначено що положення Закону «Про захист прав споживачів» розповсюджуються в тому числі і на відносини які виникають між  кредитодавцем та позичальником (споживачем) за  договором  про  надання  споживчого  кредиту,  що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору та відповідну ухвалу Великої Палати Верховного Суду 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц.

Інколи, в тих випадках, коли такі позови суд першої інстанції залишає без руху та зобов’язує сплатити судовий збір – ми сплачуємо його, щоб не гаяти час. Але інколи, коли це питання для клієнта є принциповим, доводиться йти в апеляційну інстанцію.  Нижче приклад відповідної Постанови Запорізького апеляційного суду, якою було скасовано ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви у зв’язку з несплатою судового збору  в подібній справі.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/91773682

ИНН на ID-карточке — узаконен

Всем гражданам Украины изрядно надоело в наш современный цифровой век — носить с собой мятые бумажные справки об ИНН, без которой не могут обслужить ни в банке, ни у нотариуса, ни в суде.

Поэтому Верховная Рада продолжает уделять особое внимание законопроектам по изменению Налогового законодательства. 14 июля ВРУ приняла проект №2524, который дает возможность гражданам Украины подтвердить достоверность своего налогового номера благодаря ID-карточке (паспорт).

Министерство цифровой траснформации приняло особое участие в подготовке к тому, чтобы подтверждение достоверности регистрационного номера учетной карты плательщика налогов (идентификационный код) происходило максимально просто и эффективно.

ИНН  указанный на ID-карте украинца и свидетельство о рождении (для лиц в возрасте с 14 до 18 лет)  будут иметь равную юридическую силу, как и бумажный экземпляр документа — справка об ИНН из налоговой. Другими словами, граждане Украины смогут предоставлять любой из вышеперечисленных документов, для подтверждения индивидуального налогового номера.

Реализация законопроекта – это прямой путь к ликвидации бумажной документации, ведь только этих справок по Украине зарегистрировано свыше 40-ка миллионов. Напомню, что Верховная Рада также ввела возможность ведения учетной книги прибыли и расходов для ФОПов в электронном варианте.

Следующим шагом правительства станет введение «е-ИНН» — предоставление всей информации, которая указывается в идентификационном номере в электронном изображении.

ID-карточка станет максимально удобным документом для взаимодействиями с банковскими услугами

Первым и главным основанием банка для работы с клиентом является наличие документа, удостоверяющий личность – паспорт. При этом новый образец паспорта – ID-карта используется в Украине на том же уровне, что и привычная многим книжечка, которая выдавалась раньше.

Явным преимуществом паспорта нового формата является высокий уровень защиты той информации, которая всегда остается лакомым кусочком для мошенников. Кроме того, в век электронного управления ее удобно использовать и хранить.

Теперь для комфортного взаимодействия с банками не придется захватывать под мышку папку с бумажным паспортом, идентификационным кодом и свидетельством о рождении. Все данные главных документов будут сосредотачиваться в одном удобном документе – вашей ID-карте.

ИНН

ВРУ скасувала обов’язок вести книги обліку для фізичних осіб підприємців

2020 рік несе багато змін для підприємців в сфері їх прав та обов’язків. На черговому засіданні 14 липня Верховна Рада України прийняла закон, який передбачає спрощення діяльності ФОПів та удосконалення «податкового» електронного порталу.

Які саме нововведення чекають ФОПів-упрощенців?

  1. Скасування обов’язкової реєстрації і ведення книги обліку доходів та витрат підприємців. У минулому податкове законодавство передбачало обов’язкову реєстрацію книги обліку, але відтепер підприємці які не сплачують НДС (упрощенці) мають право вести облік в електронному вигляді чи у звичному паперовому форматі. Також не потрібно буде щоденно заповнювати книгу, адже зміни передбачають за необхідне тільки щомісячну фіксацію суми прибутку та витрат.  Підприємець має право на власний розсуд вести облік доходів, роблячи записи постійно чи один раз на місяць.
  2. Зменшення ймовірності отримати штраф. На протязі останніх років підприємцям найлегше було отримати штраф за відсутність реєстрації/ведення облікової книги під час податкової перевірки. Щоб не сплачувати зі свого карману 600 грн, в подальшому необхідно тільки показати записи доходів підприємця за необхідні звітні місяці чи роки. Податкова повинна визнавати надані дані згідно ст. 292 ПКУ. Але відповідальність за помилки чи відсутність належних записів у книзі обліку може відбутись у тому разі, коли ФОП повідомив про бажання вести таку книгу.
  3. Поглиблене співробітництво з податковою онлайн. За останні роки кількість платників податків, які почали користуватись послугами електронного Податкового сервісу збільшилась у 60 разів. На початок січня 2020 року зареєстровано 1,9 мільйонів користувачів. Це означає, що сервіс набирає популярності, і потребує покращень, аби свої права та обов’язки платники реалізовували дистанційно.

На сьогодні електронний кабінет Державної Податкової служби надає 70 видів послуг, що передбачені діючими законодавствами. Найближчим часом запровадять автоматичну реєстрацію документів, що надходять до податкових органів. Також копії рішень чи інших податкових документів будуть надсилатись на електронний кабінет фізичної особи підприємця, аби уникнути «загублення» документу через поштові недоліки.

  1. Листування з працівниками контролюючих органів в електронному вигляді, якщо податківець обрав саме такий варіант комунікацій.
  2. ФОПи матимуть змогу бачити дані обов’язкової грошової сплати, а саме суми та дати погашення, які встановлюються податковим органом.

Розроблення та погодження зазначеного закону є лише одним із кроків до активного розвитку електронних державних сервісів, через які можливо виконувати свої  громадянські права та обов’язки. Таким чином відбувається розширення можливостей взаємодії з державними органами та полегшення ведення обліку господарської діяльності.

Ще однією важливою метою прийнятого закону є приєднання до концепції «Держава в смартфоні» яка значно зменшить паперовий документообіг та виведе взаємодію державних органів та підприємців на електронний майданчик – більш прозорий та зручний для діяльності.

Списание долгов по ЕСВ для «спящих ФОПов»

В то время, пока государство официально находится в условиях карантинных ограничений, Верховная Рада Украины принимает новые законопроекты, направленные на избавление от дискриминации в кругах тех, кого законодательство обязует уплачивать единый социальный взнос (ЕСВ). 13.05.2020 принят законопроект 2166 «про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо усунення дискримінації за колом платників)»

Законодательство выделяет такие группы плательщиков ЕСВ:

— физ.лица -предприниматели, а также те, кто определил для себя упрощенную систему налогообложений;

— лица, занимающиеся независимой проф. деятельностью (наука, искусство, преподавательство, медицина, литература, юридическая практика, религия и т.д.) и в результате получающие от нее доход.

Так как Закон не предусматривает наличие третьей смешанной группы – физическое лицо предприниматель с признаком независимой профессиональной деятельности (как часто случается на практике), таким лицам приходится платить «двойной» ЕСВ.

Кроме этого, дискриминационным считается то, что пенсионеры-ФОПы освобождены от данного вида налога, а те, которые осуществляют независимую профессиональную деятельность – нет.  Поле судебной практики Верховного Суда показывает значительный прирост споров по начислению и оплате ЕСВ по результатам осуществления одного и того же вида хозяйственной деятельности.

Очевидно, ВР вспомнила 24 статью Конституции Украины, где говорится о том, что граждане имеют равные права, свободы и равны перед Законом, потому коллегиально утвердили законопроект, который отменяет двойное налогообложение ЕСВ для тех лиц, которые занимаются независимой профессиональной деятельностью.

Общая характеристика и основные положения законопроекта:

  1. Пополнился список тех лиц, которые освобождаются от обязанности выплачивать ЕСВ, а именно: лицам, которые занимаются проф. деятельностью, если по возрасту они уже получают от государства пенсию, а также лица с инвалидностью. Данная категория лиц сможет осуществлять единый социальный взнос по своему желанию. А так же освобождаются от уплаты за себя ЕСВ лица, которые занимаются профессиональной деятельностью, но согласны стать на учет как ФОПы и осуществлять один вид деятельности (как ФОП и самозанятые лица).
  2. Подлежат списанию (по заявлению плательщика) неоплаченые недоимки по ЕСВ, штрафы и пени в случае если ФОПами и лицами, осуществляющими профессиональную деятельность, не получен доход (прибыль) от их деятельности с 1 января 2017 года и до вступления законопроекта в силу.

Для этого на протяжении 90 дней с дня вступления Закона в силу для ФОП требуется предоставить государственному регистратору заявление о государственной регистрации прекращения предпринимательской деятельности, а в налоговый орган   — отчетность о наличии/отсутствия  дохода (прибыли) с 1 января 2017 год, если такая отчетность не была предоставлена ранее.

Для лиц, осуществляющих профессиональную деятельность — в налоговый орган по основному месту учета, заявления о снятии с учета и отчетности с 1 января 2017 предусмотренной законом.

После получения в установленном законом порядке соответствующих сведений от государственного регистратора или заявления о снятии с учета и при условии представления плательщиком единого взноса указанной отчетности (если соответствующая отчетность не была предварительно подана), налоговый орган в течение 15 рабочих дней проводит камеральную проверку, по результатам которой принимает решение о списании недоимки, штрафных санкций и пени или мотивированное решение об отказе списания.

Налоговым органом может быть принято решение об отказе списание суммы недоимки, штрафных санкций и пени, при условии если по результатам проверки будет установлено:

1) налогоплательщик получил доход (прибыль) в течение периода с 1 января 2017 года до дня вступления в силу Закона Украины «О внесении изменений в Закон Украины« О сборе и учете единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование »по устранению дискриминации по кругу плательщиков »;

2) суммы недоимки по единому взносу, а также штрафы и пеня, начисленные на суммы недоимки, были в полном объеме самостоятельно уплаченные или взысканные в порядке, предусмотренном настоящим Законом.

©2026 Codevery. Все права защищены