Автор: Иван Черкашин

Верховний суд виклав позицію щодо можливості відмови від мобілізації з релігійних переконань у справі № 344/12021/22. Зокрема ВС зазначив, що гарантоване ст. 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право сповідувати свою релігію або переконання в аспекті можливості сумлінної відмови від військової служби не є абсолютним, а може бути обмежене виключно для цілей та у спосіб, що зазначені в ч. 2 цієї статті.

Критеріями правомірності відповідного обмеження є: законність; легітимна мета – інтереси громадської безпеки, необхідність охорони публічного порядку, здоров’я чи моралі, а також захист прав і свобод інших осіб; пропорційність, що окреслює межі правомірного втручання у право й дозволяє здійснення його лише тією мірою, якою це необхідно для досягнення зазначених вище законних цілей. Положення ч. 4 ст. 35 Конституції України як конституційно-правова норма згідно із ч. 3 ст. 8 Основного Закону є нормою прямої дії.

Проте цим конституційним положенням лише передбачено конституційну гарантію заміни військової служби альтернативною невійськовою за умови наявності такої обставини, як несумісність виконання військового обов’язку з релігійними переконаннями громадянина. Суд вважає, що наразі є високі ризики недобросовісної поведінки осіб, що підлягають призову, спрямованої на ухилення від виконання конституційного обов’язку захисту країни. За таких особливих умов досягнення справедливого балансу між правом людини за ст. 9 Конвенції і ст. 35 Конституції України в аспекті можливості сумлінної відмови від військової служби та інтересами захисту суверенітету, територіальної цілісності України, прав і свобод інших осіб вимагає забезпечення об’єктивної перевірки тверджень особи про несумісність її релігійних переконань з військовою службою та підтвердження доказами наявності відповідних переконань.

Це не означає, що можливість реалізації права на сумлінну відмову від військової служби обмежується членством у зареєстрованих релігійних організаціях, зміст віровчення яких передбачає безумовну неприпустимість такої служби, носіння та використання зброї. Право на свободу віросповідання має як зовнішній, так і внутрішній аспекти, та об’єднання з іншими людьми в релігійні організації як соціальні структури є лише однією з альтернативно можливих форм його зовнішнього вираження.

Проте, відмовляючись від служби у збройних силах з міркувань совісті, особа має продемонструвати наявність у неї відповідних глибоких, щирих і послідовних релігійних переконань певними даними, крім власних слів та тверджень близьких осіб та довести наявність глибокого й непереборного конфлікту між зазначеними переконаннями і військовим обов’язком.

Основні зміни:

Скасовано статус «обмежено придатний».
Викладено в новій редакції додаток 1 до Положення «Розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби».
Громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби підлягають повторному медичному огляду до 04 лютого 2025 року -з метою визначення придатності до військової служби.

Зміни до законодавства про мобілізацію.
Коли вони наберуть чинності?
Які нови обов’язки військовозобов’язаних?
Хто потрібен оновити свої дані у ТЦК у 60-денний термін?
Електронний кабінет військовозобов’язаного.
Зміни в підставах для відстрочки від призову на мобілізацію.

Зміни в питаннях мобілізації. Право на відстрочку. Військовий облік. Уточнення даних.

Зміни до законодавства про мобілізацію в частині осіб, які не підлягають призову під час мобілізації.

Стаття 23 Закону Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

1) заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку;

2) визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);

3) жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;

4) жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;

5) жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

6) жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет І типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок ІV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, шо підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

7) жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка особою з інвалідністю 1 чи 2 групи;

8) усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;

9) зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;

10) опікун особи, визнаної судом недієздатною;

11) які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю 1 чи 2 групи;

12) які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю 3 групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки). стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю 3 групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;

13)які мають одного із своїх батьків з інвалідністю І чи 2 групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи 2 групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов’язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю 1 чи 2 групи може лише одна особа з числа військовозобов’язаних за вибором такої особи з інвалідністю;

14) члени сім’ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю 1 або 2 групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім’ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я). У разі відсутності членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім’ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю 1 або 2 групи;

15) жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»,

Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:

 здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури;

15 вересня 2023 року Уряд схвалив проект Закону про Державний бюджет України на 2024 рік, який тепер буде переданий на розгляд Верховної Ради України.

Одним із основних пріоритетів цього бюджету є безпека і оборона, які отримали найвищий пріоритет. Видатки на ці сфери плануються на рівні, не менше, ніж минулого року. Фінансування для розвитку оборонно-промислового комплексу та закупівлю дронів зростає. Однак, на другому плані залишаються соціальні сфера, підвищення соціальних стандартів, підтримка ветеранів, інвестиції в освіту та медицину, що відображає важливість безпеки та оборони в Українській доктрині Президента України Володимира Зеленського.

Крім того, враховано плановане підвищення соціальних стандартів з метою збільшення доходів громадян:

• Мінімальна заробітна плата планується підвищити до 7 100 гривень з 1 січня та до 8 000 гривень з 1 квітня, що становить зростання на 19,4%.
• Розмір посадового окладу працівника І тарифного розряду єдиної тарифної сітки планується підвищити до 3 195 гривень з 1 січня та до 3 600 гривень з 1 липня, що складає зростання на 24,4%.
• Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць планується підвищити до 2 920 гривень з 1 січня, що відповідає зростанню на 12,8%.

Прогноз фінансування державного бюджету на 2024 рік передбачає зниження дефіциту до рівня 20,4% ВВП, порівняно з 27% ВВП у 2023 році. Також передбачено погашення державного боргу на суму 606,5 мільярдів гривень, включаючи внутрішні зобов’язання в розмірі 421,6 мільярда гривень і зовнішні — 184,9 мільярда гривень.

Доходи загального фонду державного бюджету становлять 1 560,4 млрд грн, видатки загального фонду державного бюджету становлять 3 108,2 млрд грн. Зокрема:

• Сектору оборони і безпеки виділено 1 692,6 млрд грн, що становить 21,6% ВВП. Це включає 1 542,8 млрд грн з загального фонду, 119,8 млрд грн зі спеціального фонду, та інші джерела фінансування.
• Соціальний захист отримав 468,8 млрд грн, з підтримкою соціально незахищених верств населення. Цей розділ також передбачає підтримку ветеранів війни на рівні 14,3 млрд грн.
• У сфері освіти виділено 178,8 млрд грн, щоб підвищити заробітну плату вчителям та покращити умови навчання, включаючи модернізацію шкільних їдалень і закупівлю обладнання для профтехнічних навчальних закладів.
• Для охорони здоров’я передбачено 201,9 млрд грн, включаючи розширення медичних гарантій та розвиток діагностики раку.
• Також передбачено фінансування цифрової трансформації пріоритетних галузей та сфер суспільного життя, культури, спорту та інших сфер.

Подолання дефіциту державного бюджету є важливою метою, і прогнозується його зниження до 20,4% ВВП, порівняно з 27% ВВП в 2023 році. Крім того, передбачено підвищення соціальних стандартів, зокрема мінімальної заробітної плати та посадового окладу працівників, а також прожиткового мінімуму для громадян.

Проект Державного бюджету України на 2024 рік відображає стратегічні пріоритети країни та спрямований на забезпечення національної безпеки, підтримку соціального розвитку та реформи в різних сферах.

Обмеження прав громадян під час воєнного стану, соціальні програми для ВПО, зміни в оподаткуванні та трудовому законодавстві, використання зброї цивільними особами та інші теми, в ефірі телеканалу TV5 — адвокат Черкашин Іван Іванович

Найактуальніші питання:

Чи працюють суди під час війни?

Що робити з судовими справами, які залишилися на окупованих територіях та як отримати рішення з архіву?

Можливо зараз розірвати шлюб або стягнути аліменти?

Яким судам змінено підсудність справ з судів Запорізької області, що залишилися на тимчасово окупованих територіях?

Приазовський районний суд  Запорізької області, Приморський районний суд  Запорізької області, Чернігівський районний суд  Запорізької області – територіальну підсудність передано до  Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області – територіальну підсудність передано до  Томаківського районного суду Дніпропетровської області.

Гуляйпільський районний суд  Запорізької області, Василівський районний суд  Запорізької області, Михайлівський районний суд  Запорізької області, Токмацький районний суд  Запорізької області –територіальну підсудність передано до  Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Кам’янко-Дніпровський районний суд  Запорізької області, Куйбишевський районний суд  Запорізької області, Пологівський районний суд  Запорізької області – територіальну підсудність передано до  Солонянського районного суду Дніпропетровської області.

Енергодарський міський суд Запорізької області, Якимівський районний суд  Запорізької області –– територіальну підсудність передано до  Самарського районного суду м. Дніпропетровська.

Великобілозерський районний суд  Запорізької області,  Веселівський районний суд  Запорізької області, Розівський районний суд  Запорізької області – територіальну підсудність передано до  Запорізького районного суду Запорізької області.