Автор: Иван Черкашин

Большой резонанс вызвали изменения в ряде законодательных актов, принятые несколько лет назад, которые предоставляли возможность «верифицировать» — проверять наличие банковских вкладов и движение по банковским счетам (в том числе и карточным) любых граждан, подавших заявление на субсидию, а также пользующихся льготами.

Однако, Конституционный суд Украины (КСУ) признал незаконным право Министерства финансов получать информацию о персональных данных украинцев (в тому числе банковским реестрам) для проверки граждан перед назначением субсидий, льгот и других социальных выплат.

11 октября 2018 года, КСУ своим решением признал несоответствующими Конституции Украины (неконституционными) отдельные положения абзаца первого пункта 40 раздела VI «Заключительные и переходные положения» Бюджетного кодекса Украины (далее — Кодекс) о праве Министерства финансов Украины (далее — Министерство) получать информацию, содержащую персональные данные.

До оглашения данного решения КСУ  — Министерство имело право получить в банке данные, содержащие банковскую тайну. При этом спрашивать разрешения у гражданина, чей счет проверяют, было не нужно.

В сообщении пресс-службы КСУ было сказано, что: “Полномочия министерства на бесплатное получение информации, содержащей персональные данные, являются дискреционными, а потому крайне необходимо, чтобы оспариваемые положения кодекса, которые являются основанием для осуществления соответствующих полномочий министерством, согласовывались с конституционным принципом верховенства права, в частности такими его элементами, как юридическая определенность и запрет произвола».

При этом суд отметил, что Минфин может быть наделен полномочиями относительно получения и обработки информации, содержащей персональные данные, только для достижения легитимной цели.

«Однако из-за отсутствия каких-либо границ дискреции, установленной законом, относительно дальнейших действий с информацией, содержащей персональные данные, исключается возможность даже минимальной защиты субъекта персональных данных, не обеспечивается предсказуемость применения указанных положений Кодекса», — отмечается в сообщении.

По мнению Конституционного суда, оспариваемыми положениями Кодекса не предусмотрено критериев определения содержания и объема информации, содержащей персональные данные, категорий лиц как субъектов персональных данных, промежутков времени, которых должны касаться персональные данные, сроков, порядка и условий их хранения, что исключает возможность наступления ответственности государства за возможные злоупотребления.

Исходя из этого, взвесив все аргументы, КСУ пришел к выводу, что предоставление Минфину права получать информацию, содержащую персональные данные, противоречит Конституции.

Решение суда является обязательным, окончательным и таким, которое не может быть обжаловано.

* Данные положения Бюджетного кодекса утрачивают силу со дня вынесения решения КСУ.

Перший етап верифікації субсидіантів наштовхнув Уряд вдосконалити умови оформлення допомоги у сплаті житло-комунальних послуг.

17 жовтня 2018 року рішенням Кабінету Міністрів України № 841 було внесено зміни до Порядку призначення житлових субсидій населенню, які застосовуються з 1 жовтня 2018 року.

Зникла потреба у повторних зверненнях до органів соціального захисту населення через зміни у порядку нарахування розміру субсидій. Розрахунок вже призначених субсидій за новими параметрами відбудеться в автоматичному режимі на опалювальний сезон. Ті, хто раніше не звертався за субсидією, можуть зробити це у будь-який зручний для себе час.

Право на субсидію від Уряду мають ті сім’ї, опалювальна площа, а не загальна площа житла яких не перевищує 120 кв. метрів для квартир у багатоквартирному будинку та 200 кв. метрів для індивідуальних будинків.

Передбачено отримання субсидії для категорій громадян на понаднормову площу, але не більше за 30% від норми, а саме для: отримувачів пенсій у зв’язку зі втратою годувальника; отримувачів пенсій за вислугою років; отримувачів соціальної допомоги за інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю.

Відтепер субсидія буде призначатися й домогосподарствам, які проживають в одному житловому приміщенні, що перевищує норми площі, та мають розділені особові рахунки.

Субсидію на загальних підставах можуть отримати ті громадяни, у яких є заборгованність зі сплати єдиного соціального внеску з вини роботодавця.

Не матимуть субсидії особи, які мають заборгованість по сплаті аліментів. Зазначається, що субсидія не призначатиметься якщо у складі домогосподарства або у складі сім’ї члена домогосподарства є особи, які за даними Єдиного реєстру боржників мають заборгованість за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів понад три місяці (крім осіб, які є алко- або наркозалежними, що підтверджується довідкою від лікаря).

Комісія по призначенню субсидій може призначати субсидії за особливими умовами у випадках коли:

— особа або інші члени домогосподарства надають соціальні послуги, перебувають у місцях позбавлення волі;

 — члени домогосподарств є алко- або наркозалежними, що підтверджується довідкою від лікаря;

— особа мала суму середньомісячної нарахованої заробітної плати менше від розміру мінімальної заробітної плати не більше ніж на 10 відсотків за умови сплати ЄСВ.

Субсидія призначатиметься громадянам, які працюють за кордоном і сплачують там ЄСВ (якщо це підтверджено документально).

Вирішено питання призначення субсидії студентам, які проживають в гуртожитку за місцем навчання: при розрахунку розміру субсидії доходи їх батьків не будуть враховуватися.

При розрахунку розміру субсидії, коли батьки дитини розлучені, доходи одного з батьків не враховуються у разі призначення субсидії другому з батьків з дитиною.

Уточнено розрахунок середньомісячного доходу осіб які отримували стипендію або державну соціальну допомогу.

Розрахунок середньомісячного доходу для осіб, які отримували хоча б один із таких видів доходу, як стипендію, допомогу при народженні (усиновленні) дитини, допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомогу по догляду за особами з інвалідністю І і ІІ групи внаслідок психічного розладу, допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, тимчасову державну соціальну допомогу непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, здійснюється шляхом ділення загальної суми сукупного доходу за період, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії, на кількість місяців, у яких його отримано.

У разі призначення житлової субсидії з початку опалювального сезону доходи у вигляді пенсії враховуються в розмірі нарахованої пенсії за останній місяць попереднього неопалювального сезону (вересень), а у разі призначення житлової субсидії з початку неопалювального сезону доходи у вигляді пенсії враховуються в розмірі нарахованої пенсії за останній місяць попереднього опалювального сезону (квітень).

Змінено систему розрахунку сукупного доходу для осіб, які отримували допомогу по безробіттю. Відтак, для осіб, які у періоді, за який враховуються доходи, отримували допомогу по безробіттю, до сукупного доходу враховується:

— за кожний місяць отримання допомоги у розмірі, меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, — дохід у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на кінець періоду, за який враховуються доходи;

— за кожний місяць отримання допомоги у розмірі, більшому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, — фактично отримані доходи;

— за кожний місяць, у якому відсутні доходи, — дохід у сумі трьох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на кінець періоду, за який враховуються доходи.

Варто зазначити, що при розрахунку розміру субсидії до доходів, які враховуються тепер віднесено грошові перекази, отримані із-за кордону (заявник їх повинен задекларувати особисто). Не враховуватимуться аліменти сплачені на дитину і отримана домогосподарством спеціальна бюджетна дотація за вирощування телят.

Громадянами буде сплачуватись лише вартість фактично спожитої послуги. Тобто якщо газу, води чи електроенергії спожито менше за обов’язковий платіж, то сплачено буде рівно за спожите.

28 березня 2018 року Велика палата Верховного Суду своїм рішенням внесла суттєві позитивні для позичальників зміни до підходу нарахування процентів за кредитним договором, які є доволі відмінними від підходів, які були запропоновані Верховним судом України раніше.
Переглянувши кредитну справу за № 444/9519/12, Верховний Суд змінив вектор при вирішенні кредитних спорів і прийняв досить багато цікавих правових позицій. Вони значною мірою відрізняються від правових висновків Верховного Суду України з аналогічних питань, оскільки фактично надають позичальникам можливість значно зменшити заборгованість перед банками.
Рішення в зазначеній справі є визначальними для аналогічних справ, і саме ними суди першої та апеляційної інстанції будуть керуватися при вирішенні кредитних спорів. З огляду на це необхідно проаналізувати обраний головним судом держави напрям при розгляді зазначених нижче питань.
У вказаному рішенні Верховний Суд порушив питання строку позовної давності, нарахування процентів по кредиту, неустойки, а також застосування в цих правовідносинах положень статті 625 Цивільного Кодексу України.

Верховний суд припинив нарахування зайвих відсотків

Верховний Суд звернув увагу на те, що потрібно розрізняти поняття «строк договору», «строк виконання зобов’язання» та «термін виконання зобов’язання».
Відповідно, до п. 32 Постанови «Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (ч. 3 цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке відбувається під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України)» .
Далі суд в п. 35 Постанови зазначив, що: «строк (термін) виконання зобов’язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов’язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов’язання».
Окрім того, «згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики» (п. 50 Постанови).
На підставі положень конкретно укладеного договору позики у даній справі суд приходить до висновку, що «припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування» (п. 53 Постанови).
Як наслідок, суд зазначив, що «право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред’явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов’язання» (п. 54 Постанови).
Висновок зазначений вище і є основою цієї постанови Великої Палати Верховного Суду. Ним фактично руйується колишня судова практика у контексті нарахування процентів за кредитом після направлення вимоги банком про дострокове повернення кредиту, адже за простроченими кредитами фінансові установи вже давно розпочали процедуру дострокового повернення кредиту, в тому числі і в судовому порядку.
Досить часто банки подають позовні заяви про стягнення заборгованості по донарахованих процентах (які на їх думку вони можуть нараховувати і надалі) за кредитами, які не обслуговуються роками. Зазначений висновок, у свою чергу, дасть можливість позичальникам «відбитися» від таких позовних заяв, суттєво зменшити заборгованість, а можливо і взагалі закрити кредит з великим дисконтом.
Фінансовим установам залишається захищати свої інтереси лише за допомогою статті 625 ЦК України, яка дозволяє кредиторам нараховувати проценти за користування коштами понад строк кредитування і не тільки у розмірі 3 % річних, а і у більшому розмірі, якщо це буде передбачено умовами самого договору.

Загалом висновки Великої Палати Верховного суду від 28 березня 2018 року можна узагальнити у наступних тезах:
• проценти за кредитом нараховуються лише протягом строку кредитування;
• якщо строк кредитування закінчився або кредитор реалізував своє право на дострокове повернення кредиту, то з цього моменту припиняється нарахування процентів за кредитом і позичальник зобов’язаний сплатити неустойку та суми передбачені статтею 625 ЦК України;
• перебіг позовної давності починається по кожному окремому платежу з моменту прострочення його оплати;
• неустойка нараховується з наступного дня після спливу терміну внесення чергового платежу, якщо такий платіж не було здійснено. Аналогічно розраховується й позовна давність зі сплати неустойки по кожному платежу, але у межах спеціального строку давності – 1 рік;
• сплив позовної давності зі сплати основної суми заборгованості (тіла, процентів) є підставою для застосування строку давності і до додаткових вимог (штраф, пеня).
Детальніше — http://reyestr.court.gov.ua/Review/74838904

29 августа 2018 года вступает в силу новый пакет законодательных изменений в сфере взыскания алиментов и в сфере воспитания детей одним из родителей. Среди них: возможность выезжать за границу без согласия второго родителя сроком на 1 месяц (независимо от  наличия задолженности по алиментам), прогрессивная шкала штрафов по долгам по алиментам -20%, 30% и даже 50% — увеличение алиментов из-за задержки оплаты, увольнение госслужащих, имеющих задолженность по алиментам.

Одним из самых приоритетных вопросов в работе Министерства юстиции Украины за последнее время является вопрос о взыскании алиментов.

Еще в декабре 2017 года Верховная Рада приняла новые способы принудительного взыскания долгов по алиментам – первый пакет закона называемый в народе «Чужых детей не бывает», который вступил в силу 6 февраля 2018 года.

У Минюста было довольно таки амбициозное задание – максимально быстро проработать и запустить те новации, которые смогли бы мотивировать «горе-родителей», которые годами не платили алименты, всё же исполнить свой родительский долг перед ребёнком.

Как показала практика, новации в рамках проекта #ЧужихДетейНеБывает действительно действуют. Доказательством этому, является общеукраинская статистика, которая говорит о том, что исполнители с начала года добились взыскания с «горе-родителей» 1,6 млрд. грн. долгов по алиментам для 450 тыс. детей.

Активная позиция Правительства, Министерства юстиции, народных депутатов и общественности не осталась не замеченной и принесла свои плоды. Им удалось добиться быстрого рассмотрения и принятия Верховной Радой Украины второго пакета новаций #ЧужихДетейНеБывает, который не только усиливает санкции, но и устанавливает преференции и стимулы для добросовестных родителей.

Пакет изменений в целом был принят 3 июля, а через несколько недель после этого документы были подписаны главою государства Соответственно, их нормы в полном объеме вступят в силу с 29 августа.

Одной из новаций второго пакета Законов #ЧужихДетейНеБывает является, наличие возможности, у того из родителей, с кем проживает ребёнок, вывезти ребёнка за границу до 1 месяца без разрешения другого из родителей. Это вполне европейская практика, которая даёт возможность ребёнку отдохнуть, или пройти курс лечения.

Коснулся вопрос алиментов и государственных служащих. Теперь, чтобы стать государственным служащим категории А, работником правоохранительных органов категории А, обязательным является подача заявления, справки об отсутствии неуплаченных алиментов больше чем за 6 месяцев. Неуплата в течении 12 месяцев алиментов является прямой причиной для увольнения. Эти новации касаются не только рядовых сотрудников, а так же Генерального Прокурора, и Премьер-министра, и должностных лиц любой правоохранительной структуры.

Цены постоянно растут. В связи с этим, очень несправедливо, что человеку, который имел долг за несколько лет достаточно будет его просто оплатить и стать свободным (снять с себя все ограничения по поводу выезда за границу, управления автомобилем, пользования оружием и т.д.). Ведь если посчитать, то за неуплаченные за год или два средства ребёнку можно купить намного больше книг, игр, одежды, нежели чем на момент оплаты. Именно поэтому, дабы избежать такую несправедливость установлено прогрессивную шкалу увеличения суммы выплаты, в зависимости от срока задолженности.

Как будет изменятся сумма долга?

Документы разработаны Министерством юстиции говорят, что постановление о наложении штрафа при наличии задолженности по неуплате алиментов будет выносить государственный или частный исполнитель.

Если такой долг будет превышать сумму платежей за 12 месяцев, то неплательщику придётся выложить из собственного кармана дополнительные 20% от суммы долга.

Простой пример. Если непутёвый отец или мать должны были платить на содержание ребёнка 2000 гривен в месяц, но не делали этого в течении года, то исполнитель накладывает штраф в размере 20% от суммы задолженности, то есть 4800 гривен. То есть, должнику придется оплатить уже 28 тысяч 800 гривен.

Если же размер долга будет превышать сумму платежей за 2 года, то размер штрафа будет становить уже 30%.

А те горе-родители, у которых будет задолженность за 3 или за больше лет, должны будут дополнительно заплатить на пользу ребёнка 50% от начисленного дохода.

Такая разница является более чем убедительной и должна лишить у неплательщиков желания игнорировать экономические права собственного ребёнка и всё платить во время. Ведь чем больше сумма долга – тем больше и значительней будет переплата.

О самой процедуре взыскания

С какого же момента начинает отсчитываться срок задолженности по неуплате алиментов для наложения штрафов? Срок начисления задолженности будет начисляться с дня предъявления исполнительного документа к принудительному выполнению.

Затем сотрудники органов государственной исполнительной службы и частные исполнители будут указывать в постановлении о наложении штрафа информацию о размере задолженности, которая возникла с дня предъявления исполнительного документа к принудительному исполнению, и размер штрафа.

Такой документ будет отправляться на следующий день после его вынесения должнику и тому из родителей, который проживает с ребёнком.

Штрафы по неуплате алиментов и другие затраты исполнительного производства будут взыскиваться исполнителем с должника в полном объеме, и будут перечислятся взыскателю.

В противном случае, если должники не выполнят нормы постановления добровольно и не погасят долг вместе со штрафом, исполнители получат право взыскать соответственную задолженность в принудительном порядке.

При этом будут предприниматься все возможные у исполнителей инструменты, в том числе арест имущества, средств и других активов.

В Украине все больше судей отходят от практики содержания обвиняемых под стражей только из-за тяжести обвинения. Ведь согласно норм Конституции и действующего Криминального процессуального кодекса Украины — отношение к лицу, в отношению которого еще нет приговора суда вступившего в законную силу должно быть таким, как невиноватому лицу.

Принцип презумпции невиновности, о котором много говорят, но который слабо используется на практике судьями при избрании меры пресечения,  гласит, что человек не виноват до тех, пор, пока его вина не будет установлена приговором суда.

Еще одним аргументом в пользу того, чтобы не содержать под стражей лица в отношении которого только расследуется уголовное дело или идет судебный процесс — это банальная экономическая целесообразность, ведь содержание каждого заключенного обходится государству в кругленькую сумму.

Так, 22.06.2018 года, Вольнянским судом Запорожской области, при участии адвоката Черкашина И.И. в уголовном производстве № 314/418/15-к, было принято определение, которым содержащийся под стражей обвиняемый отпущен на домашний арест в зале суда. При этом суд констатировал, что риски заявленные прокурором, можно нивелировать посредством домашнего ареста.

Це стало можливим завдяки принциповій позиції суддів Апеляційного суду Запорізької області викладеної в Ухвалі від 11.06.2018 року по справі № 335/5296/18 – що запобіжний захід, у вигляді тримання під вартою, не може бути продовжений за межі строку досудового розслідування, навіть на час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Апеляційний суд Запорізької області 11.06.2018 року задовольнив апеляційну скаргу адвоката Черкашина І.І. в інтересах підозрюваного, констатувавши, що «продовження слідчим суддею строку тримання під вартою підозрюваного поза межами строку досудового розслідування вочевидь не узгоджується з вимогами визначеними ч. 3 ст. 197 Кримінального процесуального кодексу України та усталеною практикою ЕСПЛ».

«Строк тримання під вартою при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження, поза межами строку досудового розслідування, жодним процесуальним законом не визначений, а тому врахування його в строк досудового розслідування обов’язково призведе до невиправданого незаконного тримання підозрюваного під вартою, що є неприпустимим».

Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на ч. 4 ст. 176  КПК України, відповідно до якої запобіжні заходи можуть бути застосовані слідчим суддею лише під час досудового розслідування. Додатково суд констатує суттєве порушення вимог чинного кримінального процесуального законодавства і вказує на те, що «ч. 3 ст. 219 КПК України, допускає у деяких випадках зміщення строків досудового розслідування, що на думку колегії суддів, носить характер правової невизначеності».

Тому колегія суддів посилається на ч. 6. ст. 9 КПК України, що у  випадках, коли положення кодексу неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального судочинства, зокрема принцип верховенства права та практика ЕСПЛ.

Результатом описаної ухвали Апеляційного суду Запорізької області – стало логічне та обґрунтоване рішення слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, викладене в Ухвалі від 12.06.2018 року (справа №335/6564/18), якою задоволено заяву адвоката Черкашина І.І. в порядку ст. 206 КПК України, слідчий суддя констатував безпідставне тримання під вартою підозрюваного та негайне звільнив його з під варти в залі суду.

Законодавче регулювання господарської діяльності в Україні за останні роки виявилося застарілим і неефективним. Існуючий до цього часу Закон України «Про господарські товариства» прийнятий ще в далекому 1991 році вже давно не відповідав сучасним реаліям ведення бізнесу. Його норми обмежували, а іноді навіть і блокували корпоративні можливості власників.
Значною подією стало прийняття і оприлюднення довгоочікуваного Закону України № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який набирає чинності вже 17 червня 2018 року (за винятком одного пункту).
Це означає, що вже незабаром бізнес в Україні «запрацює» за новими правилами.
Чого ж необхідно очікувати від нового Закону та на які зміни необхідно розраховувати власникам господарських товариств?

Визнаються на законодавчому рівні корпоративні договори

Новий Закон запроваджує, широко відомий у міжнародній практиці, інструмент корпоративного договору. Це документ, який уточнює яким чином учасники будуть реалізовувати свої права і обов’язки стосовно один одного. Іншими словами він стосується повноважень власників. Наголошується, що корпоративний договір є безвідплатним, вчиняється в письмовій формі та має конфіденційний характер. Законодавець передбачив навіть ефективний «важіль», який зміг би сприяти реалізації зобов’язань сторонами такого договору. Ним вбачається можливість видачі безвідкличної довіреності, яка підлягає нотаріальному посвідченню.

З’являється можливість укладення договору про створення підприємства

Цікавою новелою став договір про створення товариства. Суть його полягає в тому, що він виступає своєрідним гарантом, що забезпечує виконання всіх домовленостей, які були досягнуті між учасниками-засновниками до моменту створення та державної реєстрації товариства. Зокрема, договір про створення товариства може встановлювати порядок його заснування, умови здійснення спільної діяльності, розмір статутного капіталу тощо.

Статут за новими правилами

Зміни торкнулися і статуту. Законодавець суттєво зменшив обов’язковий перелік відомостей, які повинні бути відображені в ньому. Більше не треба вказувати інформацію про розмір статутного капіталу, учасників, місцезнаходження тощо. Достатньо буде зазначити відомості лише про: 1) найменування товариства; 2) органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень; 3) порядок вступу до товариства та виходу з нього.

Очікуються зміни у статутному капіталі товариства

Порядок формування статутного капіталу товариства зазнав значних змін. Законодавцем було зменшено строк для повного внесення вкладу учасником товариства з одного року до шести місяців з дня державної реєстрації.
Нарешті скасовано заборону на конвертацію заборгованості у частку у статутному капіталі.
Окрім цього, Закон деталізує порядок збільшення статутного капіталу. Передбачається, що збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів може здійснюватися як учасниками товариства (які мають переважне право), так і третіми особами. Внесення таких вкладів повинно бути здійснено у визначені Законом строки – один рік для учасників та шість місяців для третіх осіб. Також з’являється можливість укладення договору про внесення додаткового вкладу.
Стало можливим збільшення статутного капіталу й без додаткових вкладів, тобто за рахунок нерозподіленого прибутку. В цьому разі ні склад учасників товариства, ні співвідношення їх часток в статутному капіталі не змінюються.
Не оминуло змін і питання зменшення статутного капіталу. Тепер, у разі якщо учасники виявлять намір зменшити статутний капітал, повідомляються не всі кредитори, а лише ті, зобов’язання яких забезпечені заставою, гарантією або порукою. Крім того, забезпечені кредитори позбавлені права вимагати від товариства дострокового виконання або припинення зобов’язань перед ними.

«Мертві душі» нарешті знайдуть спокій

Мова йде про померлих учасників товариства, частки яких ніхто не успадкував. Новий Закон дозволяє виключити з товариства померлого учасника, за умови якщо протягом року після закінчення строку для прийняття його спадщини не з’являться спадкоємці. У зв’язку з цим статутний капітал компанії зменшується (відповідно на частку померлого), а частки інших учасників пропорційно збільшуються.

Доведеться отримувати дозвіл на вихід із ТОВ

Новий закон ускладнює процедуру виходу з бізнесу. Раніше кожен учасник міг без жодних проблем вийти з товариства, не питаючи нікого. Нині ж учасник, який має частку в п’ятдесят і більше відсотків зможе вийти із товариства лише з узгодженням своїх бізнес-партнерів.

Уточнюється порядок та строки виплати дивідендів

Відповідно, до Закону дивіденди виплачуються учасникам за рахунок чистого прибутку компанії пропорційно до розміру їх часток. Виплата здійснюється у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття рішення про їх виплату. Однак, статутом товариства або рішенням загальних зборів може буде встановлений інший строк. Передбачено певні обмеження щодо виплати дивідендів. Відтак, товариствам забороняється виплачувати дивіденди, якщо вони не розрахувалися з учасниками товариства, що припинили участь у товаристві, а також якщо майна компанії недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов’язаннями.

Управління товариством стане більш гнучким

Новий Закон ліквідував колізію в законодавстві скасувавши ревізійну комісію, яку неможливо було сформувати.
Натомість у власників бізнесу з’являється можливість створення наглядової ради, яка визнається Законом як орган управління до якого можуть бути залучені незалежні члени.

З’являються категорії «значні правочини» та «правочини, щодо вчинення яких є заінтересованість»

Новий Закон забороняє вчиняти правочини, вартість яких перевищує п’ятдесят відсотків чистих активів без попередньої згоди загальних зборів учасників. Однак, даною нормою зміст поняття «значний правочин» не вичерпується. Учасники товариства можуть на власний розсуд визнавати будь-які правочини значними, за умови відображення цього положення в статуті. Крім того, якщо замість кількох правочинів товариство могло вчинити один значний правочин, кожен із таких правочинів також визнається значним.
Не менше уваги потребують правочини із заінтересованістю. Законодавець передбачив певні умови щодо них, які стосуються переважно їх сторін. Так, правочин, щодо вчинення якого є заінтересованість може укладатися між: 1) посадовою особою товариства або її афілійованою особою; 2) учасником, який володіє часткою, що становить не менше двадцяти відсотків статутного капіталу товариства; 3) юридичною особою, в якій будь-яка з перелічених вище осіб, є членом органу товариства.

Інші новації…

Згідно Закону відтепер скасовуються кількісні обмеження учасників (на сьогодні 100 осіб), передбачається можливість укладення договору про припинення товариства, визначено перелік документів, які підлягають зберіганню в товаристві.

Окрім основних норм, уваги потребують також прикінцеві та перехідні положення. Відтак, втрачають чинність норми Закону України «Про господарські товариства» у частині регулювання товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю.
Слід зазначити, що Закон не висуває вказівку змінювати статут товариства. Проте містить вказівку, що він буде діяти лише в частині, що не суперечить Закону.

Напередодні, 06 лютого 2018 року, набрали чинності зміни в законодавстві щодо посилення захисту права дитини на належне утримання, шляхом удосконалення порядку примусового стягнення заборгованості з аліментів.

Основні положення цих змін, направлені на вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів, і будуть застосовуватися щодо боржника, у якого заборгованість по сплаті аліментів сукупно перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.

Заборона виїзду за кордон боржника

Вводиться у дію новий спрощений порядок встановлення тимчасового обмеження у виїзді неплатника аліментів за межі України, зокрема передбачено обов’язок виконавця встановити тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України – без відповідного рішення (ухвали) суду, а лише за рішенням державного виконавця. Continue reading «Посилення відповідальності неплатників аліментів»

У меня зазвонил телефон… всё началось как в известной сказки Корнея Чуковского:  взволнованный мужской голос в трубке сбивчиво говорил о том, что ошибочно перевел мне 40 гривен на счёт мобильного номера со своего телефона. Хотел переслать деньги ребёнку, но ошибся в одной цифре телефонного номера.

Конечно же, первый благородный порыв нормального адекватного человека  — помочь отцу ребенка и поскорее вернуть деньги. Моя сердобольная помощник в офисе даже хотела ускорить процесс — перевести деньги на номер его телефона через Приват24 и решить проблему человека.

Всё казалось бы правдой, если бы не одно НО — у меня контрактный номер телефона и функции перевода денег с номера на номер отключена в принципе.

Зайдя в раздел сообщений своего телефона я, конечно же, увидел смс о том, что некий абонент пополнил мой номер на 40 гривен — смс выглядела очень достоверно, кроме одного —  отправитель этого сообщения был не сервисный номер оператора связи, а непосредственно тот же номер, который звонил и который якобы пополнил счёт.

Телефонные мошенники делают расчет на то, что 40 гривен небольшие деньги – и никто не будет проверять счет перед их отправкой, а если и обнаружит впоследствии пропажу денег – то незначительная сумма не замотивирует потерпевшего к обращению в полицию.

Вот такое нехитрое мошенничество, процветающее в наш мобильный век – скрасило унылые будни адвоката.