Законодавче регулювання господарської діяльності в Україні за останні роки виявилося застарілим і неефективним. Існуючий до цього часу Закон України «Про господарські товариства» прийнятий ще в далекому 1991 році вже давно не відповідав сучасним реаліям ведення бізнесу. Його норми обмежували, а іноді навіть і блокували корпоративні можливості власників.
Значною подією стало прийняття і оприлюднення довгоочікуваного Закону України № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який набирає чинності вже 17 червня 2018 року (за винятком одного пункту).
Це означає, що вже незабаром бізнес в Україні «запрацює» за новими правилами.
Чого ж необхідно очікувати від нового Закону та на які зміни необхідно розраховувати власникам господарських товариств?

Визнаються на законодавчому рівні корпоративні договори

Новий Закон запроваджує, широко відомий у міжнародній практиці, інструмент корпоративного договору. Це документ, який уточнює яким чином учасники будуть реалізовувати свої права і обов’язки стосовно один одного. Іншими словами він стосується повноважень власників. Наголошується, що корпоративний договір є безвідплатним, вчиняється в письмовій формі та має конфіденційний характер. Законодавець передбачив навіть ефективний «важіль», який зміг би сприяти реалізації зобов’язань сторонами такого договору. Ним вбачається можливість видачі безвідкличної довіреності, яка підлягає нотаріальному посвідченню.

З’являється можливість укладення договору про створення підприємства

Цікавою новелою став договір про створення товариства. Суть його полягає в тому, що він виступає своєрідним гарантом, що забезпечує виконання всіх домовленостей, які були досягнуті між учасниками-засновниками до моменту створення та державної реєстрації товариства. Зокрема, договір про створення товариства може встановлювати порядок його заснування, умови здійснення спільної діяльності, розмір статутного капіталу тощо.

Статут за новими правилами

Зміни торкнулися і статуту. Законодавець суттєво зменшив обов’язковий перелік відомостей, які повинні бути відображені в ньому. Більше не треба вказувати інформацію про розмір статутного капіталу, учасників, місцезнаходження тощо. Достатньо буде зазначити відомості лише про: 1) найменування товариства; 2) органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень; 3) порядок вступу до товариства та виходу з нього.

Очікуються зміни у статутному капіталі товариства

Порядок формування статутного капіталу товариства зазнав значних змін. Законодавцем було зменшено строк для повного внесення вкладу учасником товариства з одного року до шести місяців з дня державної реєстрації.
Нарешті скасовано заборону на конвертацію заборгованості у частку у статутному капіталі.
Окрім цього, Закон деталізує порядок збільшення статутного капіталу. Передбачається, що збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів може здійснюватися як учасниками товариства (які мають переважне право), так і третіми особами. Внесення таких вкладів повинно бути здійснено у визначені Законом строки – один рік для учасників та шість місяців для третіх осіб. Також з’являється можливість укладення договору про внесення додаткового вкладу.
Стало можливим збільшення статутного капіталу й без додаткових вкладів, тобто за рахунок нерозподіленого прибутку. В цьому разі ні склад учасників товариства, ні співвідношення їх часток в статутному капіталі не змінюються.
Не оминуло змін і питання зменшення статутного капіталу. Тепер, у разі якщо учасники виявлять намір зменшити статутний капітал, повідомляються не всі кредитори, а лише ті, зобов’язання яких забезпечені заставою, гарантією або порукою. Крім того, забезпечені кредитори позбавлені права вимагати від товариства дострокового виконання або припинення зобов’язань перед ними.

«Мертві душі» нарешті знайдуть спокій

Мова йде про померлих учасників товариства, частки яких ніхто не успадкував. Новий Закон дозволяє виключити з товариства померлого учасника, за умови якщо протягом року після закінчення строку для прийняття його спадщини не з’являться спадкоємці. У зв’язку з цим статутний капітал компанії зменшується (відповідно на частку померлого), а частки інших учасників пропорційно збільшуються.

Доведеться отримувати дозвіл на вихід із ТОВ

Новий закон ускладнює процедуру виходу з бізнесу. Раніше кожен учасник міг без жодних проблем вийти з товариства, не питаючи нікого. Нині ж учасник, який має частку в п’ятдесят і більше відсотків зможе вийти із товариства лише з узгодженням своїх бізнес-партнерів.

Уточнюється порядок та строки виплати дивідендів

Відповідно, до Закону дивіденди виплачуються учасникам за рахунок чистого прибутку компанії пропорційно до розміру їх часток. Виплата здійснюється у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття рішення про їх виплату. Однак, статутом товариства або рішенням загальних зборів може буде встановлений інший строк. Передбачено певні обмеження щодо виплати дивідендів. Відтак, товариствам забороняється виплачувати дивіденди, якщо вони не розрахувалися з учасниками товариства, що припинили участь у товаристві, а також якщо майна компанії недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов’язаннями.

Управління товариством стане більш гнучким

Новий Закон ліквідував колізію в законодавстві скасувавши ревізійну комісію, яку неможливо було сформувати.
Натомість у власників бізнесу з’являється можливість створення наглядової ради, яка визнається Законом як орган управління до якого можуть бути залучені незалежні члени.

З’являються категорії «значні правочини» та «правочини, щодо вчинення яких є заінтересованість»

Новий Закон забороняє вчиняти правочини, вартість яких перевищує п’ятдесят відсотків чистих активів без попередньої згоди загальних зборів учасників. Однак, даною нормою зміст поняття «значний правочин» не вичерпується. Учасники товариства можуть на власний розсуд визнавати будь-які правочини значними, за умови відображення цього положення в статуті. Крім того, якщо замість кількох правочинів товариство могло вчинити один значний правочин, кожен із таких правочинів також визнається значним.
Не менше уваги потребують правочини із заінтересованістю. Законодавець передбачив певні умови щодо них, які стосуються переважно їх сторін. Так, правочин, щодо вчинення якого є заінтересованість може укладатися між: 1) посадовою особою товариства або її афілійованою особою; 2) учасником, який володіє часткою, що становить не менше двадцяти відсотків статутного капіталу товариства; 3) юридичною особою, в якій будь-яка з перелічених вище осіб, є членом органу товариства.

Інші новації…

Згідно Закону відтепер скасовуються кількісні обмеження учасників (на сьогодні 100 осіб), передбачається можливість укладення договору про припинення товариства, визначено перелік документів, які підлягають зберіганню в товаристві.

Окрім основних норм, уваги потребують також прикінцеві та перехідні положення. Відтак, втрачають чинність норми Закону України «Про господарські товариства» у частині регулювання товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю.
Слід зазначити, що Закон не висуває вказівку змінювати статут товариства. Проте містить вказівку, що він буде діяти лише в частині, що не суперечить Закону.