15 квітня 2019 року Президент України Петро Порошенко підписав довгоочікуваний Кодекс України із процедур банкрутства, затверджений 18 жовтня 2018 р. Верховною Радою (законопроект № 8060).  Найцікавішим та найвагомішим нововведенням є надання можливості фізичним особам — сумлінним позичальникам — у разі складної економічної ситуації особисто ініціювати процедуру банкрутства і врешті-решт звільнитися від тягаря боргового зобов’язання, в той час, як кредитор позбавлений такого права.

Водночас, Кодексом закріплена можливість продажу майна банкрутів на електронних аукціонах «ProZorro.Продажі».банкротство

Заслуговує на Вашу увагу те, що прийняття нового кодексу безумовно спрямовано на забезпечення кредитору гарантії повернення позики, а фізичній особі – справедливій можливості отримати захист в разі скрутного матеріального становища в період складної економічної ситуації. В свою чергу, процедура банкрутства сприяє виходу боржнику зі складного положення через суд, який забезпечує захист від тиску кредиторів та створює умови для погашення заборгованості.

Слушним здається те, що з набуттям чинності Кодексу- фізичні особи матимуть можливість стати банкрутом двома шляхами: через суд та досудовим шляхом. Безпосередньо справи про банкрутство розглядатимуться господарськими судами, причому  за обов’язкової участі арбітражного керуючого. Зокрема, в суді можна буде домовитися про реструктуризацію або задовольнити вимоги кредитора. Реструктуризація застосовуватиметься з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов’язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника. Також запроваджується процедура погашення боргів, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута, визнаного банкрутом.

Таким чином, процедура банкрутства надає можливість фізичній особі «очистити» свою кредитну історію.

Зазначимо, що норми, які закріплювали процедуру автоматизованого арешту рахунків, єдиного електронного реєстру боржників (через ризик витоку конфіденційної інформації про рахунки юридичних та фізичних осіб) та мирової угоди залишилися у попередній редакції. Даний Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Ще раз наголошуємо, що важливою опцією ухваленого кодексу є можливість визнавати банкрутами безпосередньо фізичних осіб. Зазначена процедура є новою для сприйняття як суспільством, так і професійною юридичною спільнотою й в законодавстві донині не передбачалася.

Водночас, в прийнятому Кодексі відсутня така ознака боржника як набуття нею боргів у зв’язку зі здійсненням підприємницької діяльності.

На практиці це означає, що в незалежності від підстав виникнення заборгованості кредитор матиме змогу звернутися до суду для порушення справи про банкрутство будь-якої особи яка має цивільну правоздатність та дієздатність.

До того ж, з моменту набрання чинності  Кодексом втрачає чинність Закон України “Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті”. У зв’язку з чим, банківські установи сподіваються на збільшення кількості погашених кредитів.

Метою документа є підвищення ефективності процедур банкрутства, гарантія захищеності прав кредиторів, вдосконалення процедури продажу майна боржника на аукціоні, підвищення рівня виконання контрактів і судових рішень, закріплення норм по врегулюванню відносин  з відновлення платоспроможності фізичних осіб, які опинилися у складній фінансовій ситуації і потребують допомоги з боку держави.

Цікавим є підхід, що порушення справи про банкрутство фізичної особи та фізичної особи-підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника. Підставами для такого звернення є: 1) розмір прострочених зобов’язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше тридцяти мінімальних розмірів заробітної плати; 2) боржник припинив погашати кредити чи здійснювати інші планові платежі у розмірі більше як п’ятдесят відсотків місячних платежів по кожному з кредитних та інших зобов’язань упродовж двох місяців; 3) винесено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке можна звернути стягнення; 4) існують інші обставини, які підтверджують про те, що у найближчий час боржник не зможе виконати грошові зобов’язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

Що стосується юридичних осіб, то кодексом взагалі не закріплено мінімального розміру (порогу) заборгованості та терміну прострочення для звернення кредитора до суду. Цікавим є те, що поняття безспірності грошових вимог взагалі відсутнє, а до заяви кредитора додається лише докази сплати судового збору, документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

Наразі, жодних доказів на підтвердження безспірності вимог, рішень суду про задоволення вимог кредитора, яке набрало законної сили, відповідна постанова державного виконавця або приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора вже не подаватиметься.

Поряд з цим, відтепер кредитор матиме змогу звернутися до суду, об’єднавши всі боргові зобов’язання конкретного боржника перед цим кредитором. В той же час, кредитори матимуть можливість об’єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією спільною заявою.

Що стосується процедури призначення арбітражних керуючих, то кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією, у разі відкриття провадження у справі про банкрутство, визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України за принципом випадкового вибору.

Водночас, у разі відсторонення від виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією, визначеного Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційної системою, арбітражний керуючий для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією,керуючий санацією, керуючий реалізацією та ліквідатор призначається господарським судом за клопотанням комітету кредиторів.

Цікаво, що кредитори матимуть змогу самостійно обирати ліквідатора в процедурі банкрутства.

При цьому, в порівнянні з попередньою редакцією Кодекса —  строк давності правочинів, які можуть бути переглянуті в справі про банкрутство, відтепер складатиме  не 1, а 3 роки, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство.

Також кодексом вводиться в дію можливість продажу майна банкрута виключно через електронні аукціони, незалежно від виду майна, а також встановлюється відповідальність перед особами, які не змогли взяти участь або перемогти на аукціоні.

Водночас, прийнятим Законом не передбачено обов’язкового продажу майна юридичної особи на аукціоні у формі ЦМК.

Зазначимо, що Кодекс отримав підтримку з боку Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Національного банку України, Асоціації правників України, банківської спільноти, арбітражних керуючих, представників експертного середовища.

Кодекс вводиться в дію через півроку після дня опублікування.