Записаться на консультацию

Чи може ТЦК (військомат) оголосити у розшук? Чи справжній це розшук?

Як перевірити чи розшукується особа — https://wanted.mvs.gov.ua/searchperson/

Чи може військомат (ТЦК) оголосити у розшук?

Чи справжній це розшук?

Кого розшукує військкомат (ТЦК)?

Коли військкомат може подати в розшук?

Чи законна повістка з написом «розшук»?

Відповіді на питання щодо розшуку у цьому відео адвоката Черкашина І.І.

Мінімальна зарплата та прожитковий мінімум на 2024 рік

15 вересня 2023 року Уряд схвалив проект Закону про Державний бюджет України на 2024 рік, який тепер буде переданий на розгляд Верховної Ради України.

Одним із основних пріоритетів цього бюджету є безпека і оборона, які отримали найвищий пріоритет. Видатки на ці сфери плануються на рівні, не менше, ніж минулого року. Фінансування для розвитку оборонно-промислового комплексу та закупівлю дронів зростає. Однак, на другому плані залишаються соціальні сфера, підвищення соціальних стандартів, підтримка ветеранів, інвестиції в освіту та медицину, що відображає важливість безпеки та оборони в Українській доктрині Президента України Володимира Зеленського.

Крім того, враховано плановане підвищення соціальних стандартів з метою збільшення доходів громадян:

  • Мінімальна заробітна плата планується підвищити до 7 100 гривень з 1 січня та до 8 000 гривень з 1 квітня, що становить зростання на 19,4%.
  • Розмір посадового окладу працівника І тарифного розряду єдиної тарифної сітки планується підвищити до 3 195 гривень з 1 січня та до 3 600 гривень з 1 липня, що складає зростання на 24,4%.
  • Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць планується підвищити до 2 920 гривень з 1 січня, що відповідає зростанню на 12,8%.
Державний бюджет — 2024

Прогноз фінансування державного бюджету на 2024 рік передбачає зниження дефіциту до рівня 20,4% ВВП, порівняно з 27% ВВП у 2023 році. Також передбачено погашення державного боргу на суму 606,5 мільярдів гривень, включаючи внутрішні зобов’язання в розмірі 421,6 мільярда гривень і зовнішні — 184,9 мільярда гривень.

Доходи загального фонду державного бюджету становлять 1 560,4 млрд грн, видатки загального фонду державного бюджету становлять 3 108,2 млрд грн. Зокрема:

  • Сектору оборони і безпеки виділено 1 692,6 млрд грн, що становить 21,6% ВВП. Це включає 1 542,8 млрд грн з загального фонду, 119,8 млрд грн зі спеціального фонду, та інші джерела фінансування.
  • Соціальний захист отримав 468,8 млрд грн, з підтримкою соціально незахищених верств населення. Цей розділ також передбачає підтримку ветеранів війни на рівні 14,3 млрд грн.
  • У сфері освіти виділено 178,8 млрд грн, щоб підвищити заробітну плату вчителям та покращити умови навчання, включаючи модернізацію шкільних їдалень і закупівлю обладнання для профтехнічних навчальних закладів.
  • Для охорони здоров’я передбачено 201,9 млрд грн, включаючи розширення медичних гарантій та розвиток діагностики раку.
  • Також передбачено фінансування цифрової трансформації пріоритетних галузей та сфер суспільного життя, культури, спорту та інших сфер.

Подолання дефіциту державного бюджету є важливою метою, і прогнозується його зниження до 20,4% ВВП, порівняно з 27% ВВП в 2023 році. Крім того, передбачено підвищення соціальних стандартів, зокрема мінімальної заробітної плати та посадового окладу працівників, а також прожиткового мінімуму для громадян.

Проект Державного бюджету України на 2024 рік відображає стратегічні пріоритети країни та спрямований на забезпечення національної безпеки, підтримку соціального розвитку та реформи в різних сферах.

Звужено перелік осіб, які не підлягають мобілізації

28 червня 2023 року Верховна Рада України прийняла закон, який звужує коло осіб, що зможуть отримати відстрочку від мобілізації. Зміни торкнуться тих, хто має родичів з інвалідністю.

Дані зміни були враховані під час другого читання до законопроєкту 9342 «Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань пов’язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану»

Змінюється чинна на даний момент норма, (абзац 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») щодо відстрочки від мобілізації для військовозобов’язаних, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.

Прийнятий законопроєкт визначає, що відстрочку від мобілізації за цих підстав можна буде отримати лише в тому випадку, якщо в родині не має інших людей, зобов’язаних утримувати особу з інвалідністю.

Для цього законопроєкт доповнює абзац 11 частини І статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» словами «за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати».

Після підпису Президента України та офіційного оприлюднення даний Закон набере чинності. Також очікується, що будуть внесені відповідні зміни і до Правил перетинання державного кордону, затверджених Постановою КМУ.

Довідка МСЕК більше не дає права на перетин кордону особам з інвалідністю (військовозобов’язаним)

Постановою КМУ від 28 жовтня 2022 року № 1212 виключено довідку МСЕК з переліку документів, які надавали право чоловікам 18-60 років перетинати кордон в умовах воєнного стану.
Відтепер, перетинати державний кордон мають право особи з інвалідністю за наявності:
– посвідчення, яке підтверджує відповідний статус,
або
– пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності,
або
– довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Пояснюючи причини такого рішення Уряд зазначає, що зміни прийняті у зв’язку з тим, що що довідка МСЕК (форма № 157-1/о) містить інформацію про групу та причину інвалідності, строк встановлення інвалідності, висновок про умови та характер праці, рекомендовані заходи щодо відновлення працездатності, проте не містить даних, які дозволяють ідентифікувати особу, яка її надає, тому наявні ризики щодо можливості її підроблення.
Реагуючи на доручення Президента щодо розгляду петиції про заборону виїзду чоловікам за кордон, а також для унеможливлення фальсифікації довідок, зменшення корупційних ризиків і зловживання службовим становищем працівників МСЕК й лікарів медичних закладів при встановленні групи інвалідності, та – як наслідок – припинення схем, які з’явились для організації виїзду військовозобов’язаних чоловіків, були внесені відповідні зміни до переліку документів, що дають право на перетин кордону.

ЮРИДИЧНІ АСПЕКТИ ВІЙНИ:

Обмеження прав громадян під час воєнного стану, соціальні програми для ВПО, зміни в оподаткуванні та трудовому законодавстві, використання зброї цивільними особами та інші теми, в ефірі телеканалу TV5 — адвокат Черкашин Іван Іванович

Кредитні відносини під час війни

Як зупинити нарахування кредитних відсотків та отримати кредитні канікули?

Чи сплачувати кредит під час війни?

Як працюють банки у воєному стані?

Гарантування державою вкладів (депозитів) під час війни.

Чи працюють колектори та МФО під час воєнного стану?

Робота судів в умовах воєнного стану

Найактуальніші питання:

Чи працюють суди під час війни?

Що робити з судовими справами, які залишилися на окупованих територіях та як отримати рішення з архіву?

Можливо зараз розірвати шлюб або стягнути аліменти?

Яким судам змінено підсудність справ з судів Запорізької області, що залишилися на тимчасово окупованих територіях?

Приазовський районний суд  Запорізької області, Приморський районний суд  Запорізької області, Чернігівський районний суд  Запорізької області – територіальну підсудність передано до  Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області – територіальну підсудність передано до  Томаківського районного суду Дніпропетровської області.

Гуляйпільський районний суд  Запорізької області, Василівський районний суд  Запорізької області, Михайлівський районний суд  Запорізької області, Токмацький районний суд  Запорізької області –територіальну підсудність передано до  Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Кам’янко-Дніпровський районний суд  Запорізької області, Куйбишевський районний суд  Запорізької області, Пологівський районний суд  Запорізької області – територіальну підсудність передано до  Солонянського районного суду Дніпропетровської області.

Енергодарський міський суд Запорізької області, Якимівський районний суд  Запорізької області –– територіальну підсудність передано до  Самарського районного суду м. Дніпропетровська.

Великобілозерський районний суд  Запорізької області,  Веселівський районний суд  Запорізької області, Розівський районний суд  Запорізької області – територіальну підсудність передано до  Запорізького районного суду Запорізької області.

Нові обмеження НБУ– купівля криптовалюти, 2p2 торгівля, квазівалютні операції

21 квітня 2022 року Національний банк України ввів додаткові обмеження на транскордонні операції громадян з метою запобігання непродуктивному відтоку капіталу з країни в умовах воєнного стану.

За статистичною інформацією у березні 2022 р. обсяг чистих перерахувань іноземної валюти українськими банками на користь міжнародних платіжних систем становив 1,7 млрд дол. США, а з першу половину квітня ще 0,9 млрд дол. США.

З метою зупинити відтік валюти з країни, НБУ ввів додаткові обмеження, які стосуються переважно сфери криптовалют. Отже, відтепер фізичні особи матимуть змогу купувати активи, які безпосередньо конвертуються (обмінюються) на грошові кошти та належать до операцій «quasi cash» (квазівалютні операції), використовуючи лише власну іноземну валюту, у межах ліміту 100 тис. грн на місяць (в еквіваленті). Відповідний ліміт також поширюється на транскордонні P2P-перекази. Зазначені вище безготівкові операції дозволено здійснювати з використанням платіжних карток, емітованих до рахунків, що відкриті в іноземній валюті.

До операцій квазівалютних операцій («quasi cash») зокрема належать: поповнення електронних гаманців, брокерських або форекс-рахунків, оплата дорожніх чеків, купівля віртуальних активів, поповнення фіатних гаманців на криптобіржах тощо.

Перелік нотаріусів, які працюють під час війни в м. Запоріжжя

Одне із нагальних запитань під час воєнного стану — Де знайти працюючого нотаріуса? Як записатися до нотаріуса в умовах війни? Які нотаріальні дії можливо вчинити під час військової агресії РФ в Україні?

Нєлєпіна Наталія Олегівна
380509807802
м. Запоріжжя, вул. Покровська, 23, кв. 1,2

  • 10:00 — 15:00

Межов Андрій Вячеславович
380669264385
м. Запоріжжя, вул. Щаслива, буд. 11, кв. 91

  • За домовленістю

Лебідь Олена Андріївна
380504766188
м. Запоріжжя, вул. Василя Сергієнка, буд. 23

  • 9:00 — 16:00

Буднікова Юлія Сергіївна
380977049200
м. Запоріжжя, вул. Покровська, 30

  • За домовленістю

Кардаш Яна Олександрівна
380672952444
м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, буд. 33

  • За домовленістю

Кукурудз Тетяна Юріївна
380992662966
м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 15/1

  • За домовленістю

Кириченко Вікторія Володимирівна
380679795550
м. Запоріжжя, вул. Лобановського, 10

  • За домовленістю

Горбашко Марія Василівна
380973631857
м. Запоріжжя, вул. Миру, буд. 18, прим. 3

  • 10:00 — 15:00

Пилипенко Оксана Володимирівна
380676111800
м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, буд. 9, кв.24

  • 11:00 — 15:00

Салтан Валерія Валеріївна
380676241315
м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 82

  • 9:00 — 18:00

Вартанова Олеся Степанівна
380502891569
м. Запоріжжя, вул. Олександра Говорухи, 59в

  • 9:00 — 15:00

Чирва Людмила Анатоліївна
380962553738; 380503220484
м. Запоріжжя, вул. Бородінська, 1, кв. 184

  • За домовленістю

Біла Тетяна Сергіївна
380635563190
м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 15

  • 9:00 — 15:00

Федосенко Костянтин Олегович
380999565673
м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 97а, пр. 3

  • За домовленістю

Сіпяков Олексій Сергійович
380676128357
м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, 18

  • За домовленістю

Горлова Юлія Миколаївна
380972706371
м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 76

  • 10:00 — 15:00

Вакуленко Світлана Олександрівна
380678016677
м. Запоріжжя, проспект Соборний, 60

  • 9:00 — 15:00

Остренко Алла Василівна
380676862362
м. Запоріжжя, пр. Металургів, 5

  • За домовленістю

Петренко Світлана Володимирівна
380678622727
м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, 6, оф. 31

  • За домовленістю

Свинаренко Олена Володимирівна
380969122929
м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 84Б

  • За домовленістю

Сенченко Катерина Валеріївна
380964119961
м. Запоріжжя, проспект Соборний, 186

  • 10:00 — 15:00

Обушенко Ганна Олександрівна
380972882881
м. Запоріжжя, проспект Металургів, 22

  • 11:00 — 15:00

Кушніренко Олена Георгіївна
380503416886
м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, 43

  • 10:00 — 15:00

Капшурова Юлія Валеріївна
380674352854
м. Запоріжжя, пр. Соборний, 192

  • 10:00 — 16:00

Каценельсон Ольга Валеріївна
380678346582
м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд. 7, прим. 1

  • За домовленістю

Пудлик Інна Миколаївна
380504606969
м. Запоріжжя, вул. Червона, буд. 3

  • 9:00 — 15:00

Любіченковська Анастасія Євгенівна
380965559068; 380677082750
м. Запоріжжя, пр. Соборний, 148а

  • За домовленістю

Цекеєва Ірина Олександрівна
380993697088; 380634392677
м. Запоріжжя, вул. Кругова, 152

  • За домовленістю

Нароха Ольга Василівна
380503337799
м. Запоріжжя, вул. Поштова, буд. 27/29, кв. 90

  • За домовленістю

Масловець Людмила Сергіївна
380509437335
м. Запоріжжя, вул. Говорухи Олександра, 34

  • За домовленістю

Юридична консультація з питань мобілізації

З 24 лютого 2022 року в Україні оголошено загальну мобілізацію (Указ Президента №69/2022).  Одночасно з цим, усім військовозобов’язаним чоловікам віком з 18 до 60 років було заборонено залишати територію України.  

Первісно загальна мобілізація була оголошена терміном на 3 місяці, до 24 травня 2022 року, однак швидше за все мобілізація буде продовжена.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено перелік осіб, які не підлягають призову під час мобілізації. Однак детально розібратися в кожній з даних категорій та допомогти зібрати необхідний пакет документів – зможе кваліфікований адвокат.

Запис на консультацію – по телефонам 👆

Ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»:

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

  • заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
  • визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
  • жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років (такі жінки та чоловіки можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);
  • жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років (такі особи можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);
  • жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває дитина з інвалідністю підгрупи А віком до 18 років;
  • жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває дитина з інвалідністю, яка має будь-які види порушень функцій організму III-IV ступеня їх вираження та обмеження життєдіяльності будь-якої категорії II-III ступеня їх вираження відповідно до критеріїв встановлення інвалідності дітям, затверджених Кабінетом Міністрів України, або дитина з інвалідністю, яка має функціональні порушення в організмі та обмеження життєдіяльності, що відповідають критеріям для встановлення I чи II групи інвалідності для повнолітньої особи згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (такі особи можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);
  • жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи, до досягнення нею 23 років;
  • усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років (такі особи можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);
  • зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
  • народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
  • працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;
  • інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законами випадках.

Оскарження дій, пов’язаних із мобілізацією.

Перший вид оскарження — це звернення зі скаргами на незаконні дії представників «військоматів» та інших осіб, пов’язаних із процесом мобілізації — в усній формі за телефоном на гарячі лінії Міністерства Оборони: 0-800-500-410, 0-800-500-442, 044-454-44-99.

Другий спосіб оскарження, скарги на порушення законодавства під час мобілізації подаються керівнику Центру комплектування та соціальної підтримки (воєнкому). Скарга має містити детальний опис обставин порушення і клопотання про припинення порушення.

Ну і третій, найскладніший та найдовший спосіб оскарження — незаконні дії, що стосуються мобілізації можуть бути оскаржені до адміністративного суду. Цей спосіб є найбільш дієвішим, однак досить довгим та витратним.

©2024 Codevery. Все права защищены